Решебники для студентов » Лекции » Лекции по БЖД » Оцінка впливу кліматичних параметрів в надзвичайних ситуаціях на життєдіяльність людини

Оцінка впливу кліматичних параметрів в надзвичайних ситуаціях на життєдіяльність людини

Автор: santa от 16-10-2011, 01:39
Нравится(+) +4 Не нравится(-)
Наш сайт тебе помог в решении задачи, сдачи курсовой или диплома?

В знак благодарности - Напиши отзыв и Расскажи друзьям о нас!



Самопочуття людини багато в чому залежать від стану навколишнього середовища і насамперед від зміни метеорологічних умов (мікроклімату — в виробничому і побутово-му середовищах).

Для підвищення працездатності і збереження здоров'я важливо створити для людини стабільні метеорологічні умови — мікроклімат повітряного середовища, в поняття яко-го входять температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання, барометричний тиск.

Між організмом людини і зовнішнім середовищем відбувається безперервний про-цес теплового обміну, який полягає в передачі виробленого організмом тепла в навколиш-нє середовище або отриманні тепла із зовнішнього середовища. При цьому треба мати на увазі, що незалежно від температури довкілля температура людини зберігається постійною на рівні 36,5–37оС. Досліджено, що діапазон можливих температур, при яких організм лю-дини зберігає життєздатність, відносно невеликий. Людина вмирає при підвищенні темпе-ратури тіла вище 43оС і при зниженні її до 27–25оС. Віддача тепла організмом здійснюєть-ся конвекцією, випромінюванням та випаровуванням вологи. При високій температурі довкілля питома вага конвекційних втрат зростає, а при підвищеній зростають втрати тепла за рахунок випаровування.

Вологість повітря значно впливає на терморегуляцію організму людини. Дія температури навколишнього середовища залежить від супутньої відносної вологості повітря. Підвищена вологість є несприятливим фактором не тільки в умовах спеки, але і в умовах низьких температур. Так, при високій температурі і вологості повітря відбувається пере-грів організму, загрожуючи тепловим ударом. Перегрів організму може бути викликаний також інфрачервоним випромінюванням прямих сонячних променів. При низьких темпе-ратурах відбувається переохолодження організму, що призводить до нежиті.

Людина працездатна і відчуває себе добре, якщо температура повітря знаходиться в межах 18–22оС, відносна вологість складає 40–60% а швидкість руху повітря — 0,1–0,2 м/с.
Значні коливання параметрів мікроклімату призводять до порушення терморегуляції організму, тобто здатності організму підтримувати постійну температуру тіла. Це призводить до порушень систем кровообігу, центральної нервової, потовиділення, що може бути причиною підвищення чи пониження температури тіла, слабості, запаморочення, іноді втрати свідомості, привести до зниження працездатності, а також в деяких випадках до захворювань.

Для забезпечення нормального мікроклімату в приміщеннях встановлюють оптимальні і допустимі температуру, відносну вологість, швидкість руху повітря а певних діапазонах в залежності від пори року та категорії робіт .
Оптимальні показники мікроклімату розповсюджуються (для виробництва) на всю робочу зону приміщень. Допустимі показники встановлюються у випадках, коли по технологічним, технічним, економічним причинам неможливо забезпечити оптимальні норми.
Рік поділяють на теплий та холодні періоди.

Теплий період — період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря +10оС і вище, а холодний — період, що характеризується температурою нижчою +10С.

Оцінка впливу кліматичних параметрів в надзвичайних   ситуаціях на життєдіяльність людини



Більша швидкість руху повітря в теплий період року відповідає максимальній тем-пе¬ратурі року, менша — мінімальній. Для проміжних величин температури повітря швид-кість його руху може бути визначена інтерполяцією.

Поділ робіт на категорії — це розмежування робіт на основі загальних енерговитрат організму. Легкі фізичні роботи (категорія I) охоплюють види діяльності, при яких втрати енергії складають до 138 Дж/с — категорія Iа та 138–172 Дж/с — категорія Iб. До категорії Iа відносяться роботи, які виконуються сидячи і не потребуючі фізичного навантаження, до категорії Iб — роботи, які виконуються сидячи, стоячи чи пов'язані з пересуванням і потребуючі деяких фізичних навантажень. Фізичні роботи середньої важкості (категорія II) охо¬плюють види діяльності, при яких витрати енергії складають 172–232 Дж/с — категорія IIа, та 232–293 Дж/с — категорія IIб. До категорії IIа відносяться роботи, пов'язані з пересуванням, переміщенням до 1 кг вантажів в положенні стоячи чи сидячи та потребуючі певного фізич¬ного навантаження, а до катетери ІІб відносяться роботи, які виконуються стоячи, пов'язані з пересуванням, перенесенням до 10 кг вантажів і супроводжуються помірним фізичним на¬вантаженням. Тяжкі фізичні роботи (категорія III) охоплюють види діяльності, при яких витрати енергії перевищують 293 Дж/с, тобто роботи, пов'язані з постійним переміщенням вантажів більше 10 кг та потребуючі великих фізичних навантажень.

Температура повітря в приміщенні виміряється ртутними чи спиртовими термометрами. При наявності джерела теплового випромінювання використовують парний термометр. До його складу входять два термометра, резервуари котрих один зачорнено, другий посріблено.
Реальну температуру повітря визначають за формулою:

Оцінка впливу кліматичних параметрів в надзвичайних   ситуаціях на життєдіяльність людини


де: tс — показання посрібленого термометра, tз — показання зачорненого термометра, k — константа приладу, визначається емпірично.

Для безперервної реєстрації температури використовують самописні прилади — термографи. Основною частиною приладу, яка реагує на зміну температури повітря є бі-металічна пластинка.
Виміри проводяться в одній–двох точках на рівні 1,3–1,5 м від полу. Якщо температура повітря біля полу значно відрізняється від температури повітря верхньої зони приміщення, вона вимірюється на рівні ніг (0,2–0,3 м від полу).
Відносна вологість повітря (відношення фактичного вмісту водяних парів в грамах, які знаходиться в даний час в 1 м3 повітря, до максимально можливого їх вмісту в цьому об'ємі) визначається психрометрами стаціонарними (психрометр Августа) чи аспіраційни-ми.

Психрометр Августа складається з двох ртутних термометрів. Ртутна кулька одного з термометрів обгорнута марлею, кінець якої у вигляді джгута опускається в стаканчик з чистою водою. Цей термометр називається вологим, другий — сухим. При випаровуванні води з поверхні марлі ртуть вологого термометра охолоджується. Випаровування відбува-ється тим інтенсивніше, чим сухіше повітря і чим більше швидкість його руху. Відповідно змінюється і кількість тепла, яке віднімається від вологого термометра. Тому вологий тер-мометр показує більш низьку температуру, чим сухий.

В аспіраційному психрометрі два ртутних термометра закріплені в металевій оправі і поміщені в захисні металічні труби, з'єднані одним повітроводом з венти-лятором, який знаходиться зверху приладу; через трубку з рівномірною швидкістю протя-гується повітря, завдяки чому забезпечується постійність психрометричного коефіцієнта, а також виключається вплив теплового випромінювання. За показниками термометрів, користуючись спеціальними психрометричними таблицями чи графіками, які при-кладаються до приладу визначають відносну вологість повітря. Визначення відносної вологості по психрометричному графіку проводиться в такій послідовності: за вертикальними лініями відкладаються показання сухого термометра, а по нахильним — показання вологого термометра; на перетиці цих ліній отримують значення відносної вологості, виражене в процентах.

Для систематичних спостережень за вологістю повітря використовують самопишучі прилади — гігрографи. В якості сенсора, який реагує на зміну вологості використову-ється пучок волосся (волосся в вологому повітрі здовжується, в сухому — укорочується). Прилад забезпечує безперервну реєстрацію змін відносної вологості повітря впродовж до-вгого часу.
Швидкість вітру визначається за дванадцятибальною шкалою Бофорта, деякі показ-ники цієї шкали приведені в таблиці.

 


Вимірювання швидкості руху повітря здійснюється анемометрами. Для виміру в приміщеннях використовуються два типи анемометрів — чашечний та крильчастий.
Чашечний анемометр дозволяє заміряти швидкість руху повітря від 1 до 20 м/с, крильчастий анемометр використовується при замірах швидкостей від 0,5 до 5 м/с. Для визначення малих швидкостей руху повітря менше 0,5 м/с використовуються термоанемо-метри і кататермометри. До кожного приладу прикладаються тарировочні графіки для отримання реальної швидкості руху повітря.

 

Вимірювання атмосферного тиску відбувається за допомогою барометрів–анероїдів метеорологічного типу — БАММ. Дія барометру–анероїду засновано на властивості мем-бранної анероїдної коробки деформуватися при зміні атмосферного тиску. Лінійні пе-реміщення мембрани перетворюються передаточним ричажним механізмом в кутові переміщення вказуючої стрілки приладу.
Для безперервної реєстрації зміни барометричного тиску використовуються барографи.
Інтенсивність теплового (інфрачервоного) випромінювання вимірюється актинометрами.




Теги: бжд, лекции

ВНИМАНИЕ! Регистрация возможна только по инвайтам.
Как получить инвайт-ключ написано на этой странице.

Комментарии:

Оставить комментарий